Осінню у нас прийнято спалювати листя, весною - минулорічну траву. В жовтні і листопаді повітря стає важким, гірким , дим від спаленого листя проникає у квартири навіть через щілини, і нам здається , що дихати вже нічим. Це недивно – адже листя всю весну й літо накопичували токсичні речовини, які викидували в атмосферу автомобілі, заводи і тому подібне. Восени ми підпалюємо його , і всі шкідливі речовини, накоплені рослинами протягом теплого періоду року , знову повертаються в атмосферу .
При згорянні однієї тонни рослинних залишків утвориться близько кг мікрочастинок диму. У їхній склад входять оксиди азоту, чадний газ і безліч канцерогенних органічних сполук у тліючих без доступу повітря листках виділяється бензоперен , речовина , що викликає в людини ракові захворювання. У димі багать з опалого листя також дуже високий вміст сполук свинцю, ртуті й інших важких металів. Присутні в ньому і діоксини – один із найпідступніших отрутохімікатів, відомих людству. Діоксин здатний впливати на ендокринне і репродуктивне здоров`я людини . Основна небезпека в тому , що ця речовина нагромаджується в жировій тканині, печінці, селезінці, нирках з відповідними хворобами в цих органах, За 7 років виводиться лише половина того діоксину , що потрапляє в організм. Вагітні жінки , матері- годувальниці , діти – це група , яка особливо чутлива до діаксинів .
Для того , щоб не дихати випарами діоксину , не спалюйте плівку і пластик, подбайте про сортування сміття і вчасне його вивезення. Треба знати і розуміти чому небезпечно спалювати різні неорганічні речі , адже відразу нічого не відчуваєш , бо ця речовина має властивість нагромаджуватися в організмі , і аж потім проявляє свою шкідливість.
На присадибних ділянках рослини обробляються пестицидами, що також нагромаджуються рослинами. Тому спалювання листя і сухої трави особливо небезпечно. Найбільша кількість пестицидів вбирає бадилля картоплі , адже з неабиякою старанністю ми знищуємо колорадського жука.
Часто з листками горить і сміття, що багаторазово підсилює забруднення атмосфери. Якщо в купу опалого листя попадає поліетиленовий пакет чи пляшка, то при горінні утвориться більш 70 різних небезпечних речовин. У їхнє число, приміром, входить озон. Саме збільшення його змісту в міській атмосфері може бути причиною шершення в горлі й кашлю.
Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні речовини – поліциклічні ароматичні вуглеводні. При горінні гуми, крім поліароматичних вуглеводнів , утворюється канцероген сажа і, викликаючи респіраторні захворювання окисли сірки. Кілограм спалюваного пластику отруює декілька кубічних метрів повітря, ось чому таке небезпечне самозапалення сміттєзвалищ.
Іншим джерелом небезпечних продуктів горіння є речовини, що містять азот (нейлон, поролон). При низьких температурах (нижче 600 градусів С) , наприклад , у тліючому багатті, вони дають щільний задушливий дим жовтого кольору, що містить велику кількість сильних алергенів (речовин, що викликають у людини алергію).
У багаття часто попадають ДВП, ДСП, фанера. Вони містять формальдегідні смоли, що виділяють формальдегіди і можуть бути пофарбовані олійною фарбою , що містить свинець.
У сухому листі згоряють корисні комахи , наприклад, божі корівки. Їхня здобич, попелиці, залишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Таким чином, спалюючи листя, ми восени своїми руками створюємо сприятливі умови для розмноження попелиць...А навесні починаємо з ними боротися.
Спалювання листя спричиняє руйнування ґрунтового покриву: під спаленим листям чи травою , від важких металів, утворених при горінні, гинуть мікроорганізми.
Крім токсичних речовин, що потрапили в листя з промислових і інших викидів, опале листя містить і речовини, необхідні для розвитку рослин. У лісі ці речовини повертаються до дерев після того, як листя перегниє. Коли воно згоряє , утвориться попіл. Усупереч загальноприйнятій думці, попіл - дуже погане добриво: корисні для рослин речовини розкладаються у вогні, перетворюючи у вуглець і лужні речовини, що рослинами не засвоюються. Спалюючи листя, ми позбавляємо рослини необхідного харчування. Крім цього, вогонь знищує насіння й коріння трав'яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев та кущів.Опале листя та відмерлі трав'яні залишки на службу врожаю.
Одним із методів утилізації опалого листя і відмерлих трав'яних залишків є компостування - розкладення рослинних залишків без доступу кисню з утворенням компосту - більш-менш однорідної органічної маси , яку можна використовувати в якості добрив. Найбільш цінною характеристикою компосту як добрива рахується вміст у ньому великої кількості хімічних елементів, необхідних рослині для життя. Справа в тому , що дерева , маючи обширну і глибоко прониклу в ґрунт кореневу систему , доставляють в свої органи, в тому числі , необхідні хімічні елементи в достатній кількості й оптимальних пропорціях , збираючи їх із великих територій або глибоких шарів землі. Попіл , який залишається після спалювання листів, всупереч існуючій думці, не містить ряду елементів і не може бути добрим мінеральним добривом.
В садах , присадибних або пришкільних ділянках , на городах закладку листя для компостування найкраще проводити в траншеях глибиною близько 1 метра й шириною 50-70 см. Шар листя висотою 15-20 см повинні чергуватися з 5-7 сантиметровими шарами землі. Зверху компостна яма покривається шаром землі не менше 25 – 30 см. Використовувати компост у якості добрива можна не раніше ніж через рік. Компост зберігає свої корисні якості протягом чотирьох років. Його можна використовувати в якості прикореневого підживлення дерев та кущів. |
